Історії відомо багато прикладів, коли дивні і незвичні ідеї змінювали світ. Часто щось нове люди сприймали з недовірою або навіть зі страхом.
Наприклад, 200 років тому багато людей боялися фотографуватися, тому що за однією з теорій «містичний апарат» забирав частинку душі. Але деякі геніальні ідеї зробили справжню революцію в маркетингу, а нам здається, що так було завжди.
Історія про те, як сором’язливий хлопець зробив прорив в торгівлі
Сьогодні в це важко повірити, але ще якихось двісті років тому в магазинах не було вказано вартість товарів. Продавець візуально оцінювали платоспроможність покупця і після цього називав відповідну ціну. Але одного разу, завдяки скромному сільському хлопцеві, в торгівлі стався прорив. Френк Вулворт працював помічником продавця в невеликій крамниці. Але спілкуватися з покупцями і тим більше торгуватися для нього було великим стресом – він соромився, заїкався, бліднув, плутав слова, а одного разу навіть втратив свідомість. Господар магазинчика пригрозив, що звільнить його, якщо той не буде виконувати план за денною виручкою.
Одного разу власник магазину кудись поїхав і залишив Френка одного. І хлопець, щоб позбавити себе від спілкування з покупцями придумав таке: розвісив весь товар по стінах і до кожного прикріпив папірець, де була вказана ціна. А залежаний товар виклав на вітрину і написав табличку «Все по 5 центів». А сам, завмираючи від страху, чи не сховався під прилавок.
У цей день виручка магазину була в сім разів вище звичайного. Всі уцінені товари були розкуплені протягом декількох годин. Геніальний хід Френка з цінниками став революцією в торгівлі. Адже багато покупців теж соромилися запитувати про вартість речей. А коли ціна вказана і немає необхідності торгуватися, купувати набагато простіше. Але і можливість доторкнутися і розглянути товар, надана покупцям цим сором’язливим хлопцем, теж стимулювала продажу. Згодом Френк Вулворт відкрив мережу власних магазинів, які стали першими супермаркетами в світі.
Купуйте те, що бачили в кіно
Ще одна маркетингова стратегія, якої не було до кінця 20-х років минулого століття носить назву «продакт-плейсмент» (product-placement). Це не що інше, як прихована реклама у фільмах, коли в якості реквізиту використовується продукція певної марки.
Першим, хто використав цей прийом, став виробник консервованого шпинату Spinach Can в 1929-му році. Баночка з логотипом постійно мелькала в мультфільмі про моряка Попая, який вживаючи шпинат, набував неймовірну фізичну силу. Після такого хитромудрого просування споживання шпинату на території Сполучених Штатів зросла на 30%. Сьогодні великі відомі бренди регулярно використовують product-placement у фільмах, шоу, телепередачах.
Але всі рекорди за згадуванням брендів в кіно б’є сага про Джеймса Бонда. Наприклад, в двадцятому епізоді глядач бачить більше 20 брендів протягом 133 хвилин!
Ставка на привабливість
Чи не кожна друга реклама сьогодні носить підтекст 18+, але колись все було інакше. Прорив стався на початку 20-го століття, коли посади в рекламних агентствах займали в основному чоловіки, як, втім і в інших галузях. І реклама того часу теж була «з чоловічим характером». Але в 1911-му році редакційний відділ рекламного агентства J. Walte Thompson в Нью-Йорку очолила жінка на ім’я Елен Ленсдаун (Helen Lansdwne). З її легкої руки в рекламі вперше була продемонстрована жіноча привабливість для чоловіків. Рекламна кампанія по просуванню мила Woodbury мала слоган «Шкіра, до якої хочеться торкатися» (Skin you love to touch). На рекламному постері були зображені красива молода дівчина і молодий чоловік, цілуючий її в шию. Для тоді ще консервативної Америки така реклама була досить провокаційною, що межує з непристойністю. В обмін на купон із зображенням цієї парочки і правилами догляду за шкірою компанія обіцяла безкоштовний примірник мила. Рекламний хід спрацював, продажі виросли в 10 разів.
А контекст «для дорослих» став все частіше використовуватися маркетологами по всьому світу. Сьогодні ж майже кожна реклама демонструє нам якусь красуню.
